- двовалентний
- —————————————————————————————двовале́нтнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
двовалентний — а, е. 1) Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів. 2) Який здатний утворювати два хімічні зв язки … Український тлумачний словник
германіл — у, ч. Двовалентний радикал із двома неспареними електронами, що складається з атома Германію і оксигенового атома … Український тлумачний словник
двовалентність — ності, ж. Абстр. ім. до двовалентний … Український тлумачний словник
імідогрупа — и, ж. Двовалентний радикал, що містить атом Нітрогену і гідрогеновий атом і який замінює дві гідроксогрупи кислоти … Український тлумачний словник
карбени — ів, мн. 1) Органічні сполуки, що містять двовалентний атом вуглецю. 2) Загальна назва ненасичених вуглеводнів з одним подвійним зв язком у карбоновому ланцюжкові … Український тлумачний словник
селеносульфат — у, ч. Сульфат, у якому оксигеновий атом замінено на двовалентний атом Селену … Український тлумачний словник
станіл — у, ч. Двовалентний радикал або двозарядний катіон, що містить атом Стануму і оксигеновий атом … Український тлумачний словник
стибаніл — у, ч. Двовалентний радикал або двозарядний катіон, що містять один атом Стибію і два оксигенових атоми … Український тлумачний словник
телурил — у, ч. Двовалентний радикал або двозарядний катіон, у якому Телур у ступені окиснення +6 сполучений з двома оксигеновими атомами … Український тлумачний словник
тіоніл — у, ч. Двовалентний радикал, що містить атом Сульфуру і оксигеновий атом … Український тлумачний словник